Ліки в позику: інструкції з обліку й податків для ЗОЗ
Медзаклад А має вартісні ліки з обмеженим строком придатності, які наразі не використовує. Медзаклад Б не має цих ліків, але терміново потребує їх для своїх пацієнтів. Як і пацієнтам допомогти, і ліки не занапастити?
Позичте ліки — укладіть договір товарної позики. Облікуйте позику за нашими зразками для позикодавців і позичальників
Відносини позики регулюють статті 1046—1053 Цивільного кодексу України (ЦК). Читайте далі головні факти про договір товарної позики для ЗОЗ. Відтак заберіть собі в корисне зразки обліку й поради щодо оподаткування.
Так! Сторонами договору позики є позикодавець і позичальник. Законодавство не містить застережень, заборон чи обмежень щодо суб’єктного складу договору позики. Отже, його можуть укласти між собою заклади охорони здоров’я, зокрема у формі КНП.
Що варто знати про договір позики
За договором позики позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками. Позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів або таку саму кількість речей відповідних роду/якості.
Оскільки розглядаємо позику лікарських засобів, надалі говоримо про товарну позику.
Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того самого роду, та вимірюється числом, вагою, мірою (ст. 184 ЦК). Крім родових, є індивідуальні ознаки. Індивідуальні ознаки властиві лише певній речі. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною. Договори позики укладають щодо замінних речей.
Річ, яку передали за договором позики, стає власністю позичальника. Тому позичальник повертає не ту саму річ, а іншу, але тотожну й у відповідній кількості.
Договір вважають укладеним, якщо в ньому прописані істотні умови (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України; ГК).
Позичальник повертає позику у строк, встановлений договором (ч. 3 ст. 180 ГК; ч. 1 ст. 1049 ЦК). За домовленості робити це він може частинами: рівними або нерівними, щомісяця, щокварталу або до фіксованих дат тощо (ч. 2 ст. 1049 ЦК). Якщо договір не встановлює строку або передбачає пред’явлення вимоги, позичальник матиме 30 днів від дня вимоги, щоб повернути позику.
Ба більше, радимо додатково прописати в договорі порядок повернення позики:
- хто саме повертатиме — уповноважені особи;
- де повертатимуть — місце передання лікарських засобів із позики;
- як комунікувати — в якій спосіб передавати повідомлення тощо (ч. 1 ст. 1049 ЦК).
Інакше запрацюють норми пункту третього частини першої статті 532 ЦК: якщо договір не визначає місця виконання зобов’язання з передання майна, передання провадять за місцем зберігання майна, якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов’язання.
Якщо позичальник не повернув речі своєчасно, сплачує неустойку (ст. 549—552 ЦК). Розмір та умови стягнення пропишіть у договорі.
Договір товарної позики є безпроцентним (ч. 2 ст. 1048 ЦК). Але згідно з принципом свободи договору сторони можуть домовитися про винагороду за користування позикою. Скажімо, позичальник поверне більшу кількість речей, ніж отримав (ст. 3, 6, 627 ЦК).
Укладайте договори позики в письмовій формі (ст. 1047 ЦК). Законодавство не вимагає посвідчувати їх нотаріально, однак сторони можуть звернутися до нотаріуса.
Припиняють договір товарної позики у загальному порядку (глава 50 ЦК). Зокрема, шляхом припинення виконанням, переданням відступного тощо.
Як облікувати позику ліків
Задокументуйте передання та повернення лікарських засобів в один із способів на вибір:
- актом приймання-передачі;
- накладною;
- товарно-транспортною накладною.
Форму первинки зафіксуйте в договорі. Дотримайте вимоги щодо обов’язкових реквізитів (ст. 9 Закону про бухоблік).
Покажіть передання і повернення лікарських засобів як обмін подібними запасами. Подібними вважають об’єкти, що мають однакове функціональне призначення і однакову справедливу вартість.
Ані доходів, ані витрат за операцією не показуйте, адже критерії їх визнання за НП(С)БО 15 «Дохід» та 16 «Витрати» не дотримані. На дату передання лікарських засобів збільште дебіторську заборгованість.
ЗОЗ-позикодавець обліковує позику:
- протягом 12 місяців із дати балансу — як поточну дебіторку на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;
- від 12 місяців і потому — як довгострокову дебіторку на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість».
Важливо! Отримані з позики лікарські засоби покажіть за балансовою вартістю активів, що передали позичальнику (п. 13 НП(С)БО 9 «Запаси»). Якщо на дату повернення балансова вартість перевищує справедливу вартість цих лікарських засобів, оприбуткуйте їх за найменшою вартістю, тобто за справедливою вартістю. Різницю включіть до інших операційних витрат за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». Позичальник збільшить інші операційні доходи за кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
У ЗОЗ-позичальника операція товарної позики теж не вплине на доходи/витрати. Отримані лікарські засоби зарахуйте на баланс за договірною вартістю. Водночас збільште кредиторську заборгованість:
- поточну на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» — якщо повертатимете позику протягом 12 місяців із дати отримання;
- довгострокову на субрахунку 55 «Інші довгострокові зобов’язання» — якщо повертатимете позику після 12 місяців.
Важливо! Дисконтують виключно фінансові (грошові) довгострокові зобов’язання та дебіторську заборгованість, за якими передбачаються майбутні платежі. Адже теперішня вартість — це дисконтована вартість майбутніх платежів грошима. За договору товарної позики заборгованість погашають не грошовими коштами, а постачанням запасів. Тож таку заборгованість не дисконтуйте.
Як оподаткувати позику ліків
Сторони договору — платники податку на прибуток — керуються правилами бухобліку. Операція передання/повернення лікарських засобів у позику / з позики не вплине на базу оподаткування податком на прибуток, адже обмін запасами за справедливою вартістю не впливає на величину доходів/витрат. Виняток: позичальник повертає запаси за вартістю, що відрізняється від договірної. За таких умов облікуйте податок на прибуток за правилами бухобліку.
КНП-неприбутківцям радимо передбачити в статуті можливість здійснювати операцію позики. Так убезпечите неприбутковий статус (пп. 133.4.2 Податкового кодексу України; ПК).
Передання лікарських засобів оподаткуйте ПДВ (пп. 14.1.191, п. 185.1 ПК).
На дату передання лікарських засобів позикодавець оформлює податкову накладну (ПН) та реєструє її в ЄРПН. ПДВ нараховує на договірну ціну, що зазначена у договорі позики, але не нижче за ціну придбання (п. 188.1 ПК).
На підставі зареєстрованої ПН від позикодавця позичальник показує ПДВ-кредит (п. 198.6 ПК). Компенсуйте його ПДВ-зобов’язаннями за пунктом 198.5 ПК, якщо використовуватимете запаси у звільнених операціях.
ЗОЗ, платникам Єдиного податку третьої групи, ліпше уникати договорів товарної позики. Адже їм заборонено проводити розрахунки за відвантажені активи у негрошовій формі (п. 291.6 ПК). Хоча позика не відповідає у всіх аспектах операції міни (бартеру), є ризик втратити статус спрощенця.
Маєте запитання щодо позики? Пишіть у чат-віконці:
Добрий день. Дякуємо за запитання.
Ліцензуванню підлягають:
• виробництво лікарських засобів;
• оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами;
• імпорт лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).
Так скеровує пункт 10 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII.
Отже, маємо вирішити, чи можна віднести позику до зазначених видів діяльності із лікарськими засобами.
До виробництва й імпорту, вочевидь, — ні. Залишається визначитися з торгівлею (опт\роздріб).
Основні ознаки торгівлі лікарськими засобами (опт\роздріб): придбання, зберігання і продаж через аптечні заклади або у виробників, продаж певному колу осіб. Юридичний зміст процесу — продаж. Це випливає із визначень понять у пункті третьому Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою КМУ від 30.11.2016 № 929. Для ознайомлення подамо їх далі.
Цивільний кодекс України (ч. 1 ст. 655) передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Тобто, основною ознакою продажу є саме оплатність отриманого майна (товара). А у договорі позики майно (товар) передається саме на умовах безоплатності, оскільки речі передаються на умовах повернення (адже саме в цьому суть договору позики).
Отже, позика не потрапляє під категорію «оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами» і не потребує ліцензування.
Визначення понять:
• оптова торгівля лікарськими засобами — діяльність із придбання лікарських засобів у виробників лікарських засобів або інших суб’єктів господарювання, що мають відповідну ліцензію, зберігання, транспортування та продажу лікарських засобів з аптечних складів (баз) іншим суб’єктам оптової або роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які отримали відповідні ліцензії, виробникам лікарських засобів, безпосередньо лікувально-профілактичним закладам або юридичним особам, структурними підрозділами яких є лікувально-профілактичні заклади, а також особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я;
• роздрібна торгівля лікарськими засобами — діяльність з придбання, зберігання та продажу готових ліків, виготовлених (вироблених) в умовах аптеки, через аптеку та її структурні підрозділи безпосередньо громадянам для особистого споживання, закладам охорони здоров’я (крім аптечних закладів), а також підприємствам, установам та організаціям без права їх подальшого перепродажу;
• аптека — заклад охорони здоров’я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій лікарськими засобами;
• аптечний пункт — структурний підрозділ аптеки, який створюється у лікувально-профілактичних закладах та функціонує разом з аптекою відповідно до цих Ліцензійних умов, основним завданням якого є забезпечення населення лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі;
• аптечний склад (база) — заклад охорони здоров’я, основне завдання якого полягає в забезпеченні лікарськими засобами інших суб’єктів оптової або роздрібної торгівлі, закладів охорони здоров’я та виробників лікарських засобів шляхом здійснення ним оптової торгівлі;
• аптечні заклади — аптечні склади (бази), аптеки та їх структурні підрозділи.
