огляд змін

Казначейські рахунки для КНП: наслідки переходу та перспективи компромісу

Держава знов зробила спробу перевести державні й комунальні ЗОЗ на казначейське обслуговування. Відповідну норму включили до проєкту Держбюджету на 2025 рік. Зміна схвилювала медичну спільноту, громадськість і спровокувала активні обговорення. Розберімося, що ж нам пропонують і на що очікувати надавачам медичних послуг у короткій перспективі

Олексій Головін , партнер юридичної компанії ILF та експерт у сфері трудових відносин у медичних закладах, Київ

У проєкті Закону про Державний бюджет на 2025 рік нас цікавить пункт 26 Прикінцевих положень:

жовтня

обговоримо проблему на вебінарі. Готуйте запитання

26. Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо запровадження дієвих механізмів забезпечення цільового та ефективного використання коштів за програмою медичних гарантій шляхом:

здійснення з 1 березня 2025 року оплати послуг за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними надавачами медичних послуг державної та комунальної форми власності з Національною службою здоров’я України, та перерахування залишків грошових коштів таких надавачів, які утворилися за рахунок оплати за надані медичні послуги за програмою медичних гарантій, з рахунків надавачів медичних послуг, відкритих в установах банків, на небюджетні рахунки надавачів медичних послуг, відкриті в органах Державної казначейської служби України;

проведення до 1 квітня 2025 року аналізу інформації про накопичені залишки коштів на рахунках надавачів медичних послуг та визначення механізмів подальшого використання зазначених залишків коштів з метою забезпечення доступності послуги для пацієнта.

Перекладімо простою мовою:

із 1 березня НСЗУ зможе оплачувати послуги надавачів медичних послуг тільки на небюджетні рахунки в Казначействі;
із 1 березня (кінцевий термін не встановлений) надавачі медичних послуг мають перевести усі залишки зі своїх банківських рахунків на рахунки в Казначействі;
до 1 квітня КМУ має напрацювати механізми, як використати кошти, що накопичилися на рахунках надавачів медичних послуг, — із метою «забезпечення доступності послуг для пацієнта».

Зверніть увагу! Для реалізації першого й другого пунктів КМУ повинен розробити нормативно-правову базу. Без неї цей пункт проєкту Закону про Державний бюджет на 2025 рік, а також потенційні постанови КМУ суперечитимуть положенням Господарського кодексу України (ГК).

Чому запропоновані зміни суперечать чинному законодавству

Звернімося до чинних норм:

Одним із принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб у господарські відносини (ч. 1 ст. 6 ГК).

Підприємство — самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншими суб’єктами, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами (ч. 1 ст. 62 ГК).

Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов’язки (ч. 3 ст. 62 ГК).

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки (ч. 4 ст. 62 ГК).

Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб’єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб’єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб’єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку (ч. 2 ст. 25 ГК).

Ці норми підводять до висновків:

держава — будь-які державні органи, у т. ч. КМУ, — не може втручатися в діяльність підприємств;
вимога обов’язково використовувати рахунки в Казначействі є втручанням у господарську діяльність, оскільки ГК гарантує право використовувати рахунки в установах банків;
відповідна норма ставить у нерівне становище приватні й комунальні/державні ЗОЗ.

Приватні ЗОЗ залишаються з рахунками в банках, де немає додаткового регулювання з боку держави щодо їхнього використання. Натомість використання небюджетних рахунків у Казначействі регулюється на рівні нормативно-правових актів.

Отже, якщо нашумілу норму в проєкті Закону про Державний бюджет на 2025 рік приймуть у поточній редакції і КМУ на її виконання ухвалить свої нормативно-правові акти, їх можна буде оскаржити в судовому порядку.

Чому держава хоче переходу на казначейські рахунки

Обґрунтування Мінфіну просте: це забезпечить ліквідність бюджету, оскільки держава й Казначейство отримають додаткові обігові кошти, яких потребують під час воєнного стану.

Одним із аргументів також є значні накопичені залишки на рахунках надавачів медичних послуг: орієнтовно — 25 млрд грн. Однак, як з’ясували й озвучили на засіданні Комітету із питань здоров’я нації (далі — Комітет), ці залишки у більшості підприємств становлять менше двох місячних бюджетів цих підприємств. Надавачів медичних послуг, що мають значні залишки, — орієнтовно 50. Сума, накопичена на рахунках саме цих закладів, — не така вже й значна, щоб достатньо підвищити ліквідність казначейського рахунку.

Натомість держава отримує потенційні судові спори про втручання в господарську діяльність. Спільнота й міжнародні партнери трактуватимуть це як згортання медичної реформи, що, своєю чергою, зменшить або ускладнить технічну й фінансову міжнародну допомогу у сфері охорони здоров’я, яку Україна отримує зараз.

Який може бути компроміс

З огляду на потенційні проблеми, а також активний спротив медичної спільноти й громадянського суспільства під час розгляду проєкту Держбюджету на 2025 рік Комітет запропонував виключити пункт 26 Прикінцевих положень і натомість додати пункт 29 такого змісту:

29. Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо запровадження дієвих механізмів забезпечення цільового та ефективного використання коштів за програмою медичних гарантій шляхом:

– проведення до 1 квітня 2025 року аналізу інформації про накопичені залишки коштів на рахунках надавачів медичних послуг та визначення механізмів подальшого використання зазначених залишків коштів, отриманих за надання послуг відповідно до договорів з НСЗУ, з метою забезпечення доступності послуги для пацієнта;

– забезпечення розробки та внесення змін до нормативно-правових актів щодо зобов’язання надавачів медичних послуг державної та комунальної форми власності протягом 2025 року розміщувати на спеціально створених для цього небюджетних рахунках в органах Державної казначейської служби залишки грошових коштів, отриманих за надання послуг відповідно до договорів з Національною службою здоров’я України, які накопичуються на рахунках надавачів понад еквівалент двомісячних сум витрат на оплату праці з нарахуваннями.

У чому, власне, полягає компроміс:

обов’язкового використання небюджетних рахунків у Казначействі в повсякденній діяльності не буде;
державні/комунальні ЗОЗ переводитимуть на небюджетні рахунки залишки на суму понад два місячних фонди оплати праці, якщо ці залишки сформовані за рахунок коштів, отриманих у межах програми медичних гарантій;
ініціатива стосується лише 2025 року;
КМУ має забезпечити внесення змін до законодавства, щоб реалізувати переведення залишків;
надавачі медичних послуг зможуть і далі використовувати кошти на небюджетних рахунках, однак за правилами Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.07.2014 № 770.

Комітет із питань здоров’я нації направив цю пропозицію до Комітету з питань бюджету, де найближчим часом її розглянуть у робочих групах. Якщо спільнота й надалі буде активною, є шанс, що пропозицію приймуть. В іншому разі система охорони здоров’я повністю перейде на казначейське обслуговування в 2025 році.