Калькуляція послуги — медичне обслуговування за місцем перебування пацієнта

КМУ затвердив перелік випадків, за яких державні й комунальні ЗОЗ можуть надавати послуги з медичного обслуговування за плату від юридичних/фізичних осіб (Постанова № 781). Плату за такі послуги КНП встановлює самостійно (ст. 18 Основ).

Найбільше запитань у бухгалтерів викликала друга частина переліку: коли медичне обслуговування — коштом НСЗУ, а пацієнт доплачує за додаткові послуги, як-от поліпшена палата, вибір лікаря чи виїзд без показань. Тож калькуляцію розпочинаємо саме з цих випадків.

На прикладі розглянемо, як розрахувати вартість послуги:

Цю послугу ЗОЗ надаватиме на умовах співфінансування:

Розрахуймо тариф. Зауважимо, що нині розрахунок тарифів на медичні послуги не регулює жоден нормативно-правовий акт. Тому можете керуватися Методикою № 1075, НП(С)БО 16 «Витрати» або комбінацією їхніх норм. Далі у статті — авторське бачення порядку розрахунку тарифу. Скористайтеся як орієнтиром.

Крок 1. Визначаємо виробничу собівартість

Складові виробничої собівартості:

• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• інші прямі витрати;
• змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати (п. 11 НП(С)БО 16).

Щоб розрахувати виробничу собівартість, визначте статті калькуляції. Перелік цих статей залежить від організації послуги, зокрема:

• який автомобіль використовуватимете — власний ЗОЗ чи орендований;
• як використовуватимете автомобіль — лише для виїздів в межах послуги чи також в інших видах діяльності;
• хто керуватиме автомобілем — водій чи лікар;
• як оплачуватимете цю роботу — згідно з посадовим окладом (водієві), встановите доплату (лікареві).

У нашому розрахунку спиратимемося на умови з Прикладу.

Умови для розрахунку

Лікар виїжджатиме до пацієнтів на автомобілі, що належить ЗОЗ. Водій не братиме участі у виїздах. Керуватиме автомобілем лікар. Автомобіль не використовуватимуть в інших видах діяльності.

На підставі цих умов отримуємо такий перелік статей калькуляції:

• матеріальні витрати;
• зарплата;
• відрахування ЄСВ;
• амортизація автомобіля;
• витрати на утримання та експлуатацію автомобіля;
• загальновиробничі витрати.

Калькуляційною одиницею буде «візит до пацієнта». Пройдімося складовими виробничої собівартості.

Прямі матеріальні витрати

Розпочнімо з прямих матеріальних витрат. Це — витрати пально-мастильних матеріалів (ПММ). Складіть перелік ПММ. Врахуйте прогнозні оцінки й норми витрат, затверджені локальним актом ЗОЗ (табл. 1).

Таблиця 1

Розрахунок прямих матеріальних витрат

Прямі витрати на оплату праці

За умовами нашого прикладу, автомобілем на виїздах керує лікар. Якщо штатний розклад ЗОЗ передбачає посаду водія, оформте для лікаря суміщення за посадою водія.

Нагадаємо! Суміщення — це додаткова робота за іншою професією/посадою, яку працівник виконує на тому ж підприємстві без звільнення від своєї основної роботи (ст. 105 Кодексу законів про працю України). Додаткову роботу на умовах суміщення працівник має виконувати у робочий час.

Розмір доплати за суміщення визначає колективний договір. Водночас цей розмір не може перевищувати 50% посадового окладу (тарифної ставки) за основною професією (посадою).

Розрахуйте норму часу на один візит. Найліпший варіант — обчислити її за результатами хронометражу. Зафіксуйте норму часу в акті довільної форми.

Приклад розрахунку прямих витрат на оплату праці дивіться в Таб­лиці 2.

Таблиця 2

Розрахунок прямих витрат на оплату праці та ЄСВ

Витрати на автомобіль

Крім матеріальних і трудових витрат, врахуйте у виробничій собівартості витрати на амортизацію автомобіля, а також на його утримання й експлуатацію, а саме: поточний ремонт, технічне обслуговування, страхування цивільної відповідальності власників тощо. Орієнтуйтеся на дані бухобліку таких витрат за рік. Розрахуйте кількість послуг, яку плануєте надати за рік. Найскладніше — визначити очікувану кількість візитів до пацієнтів, адже для цього треба вивчити попит (табл. 3).

Таблиця 3

Розрахунок витрат на амортизацію, утримання й експлуатацію автомобіля

Загальновиробничі витрати

Поряд із прямими витратами до виробничої собівартості увійдуть загальновиробничі витрати (ЗВВ) — на управління процесом надання послуг. Включіть до них зарплату та ЄСВ працівників, які задіяні в організаційних процесах: координують, планують робочий час сімейного лікаря тощо. Порядок та база розподілу ЗВВ будуть у вас у обліковій політиці або в локальному акті щодо надання послуг за плату.

ЗВВ є змінними й увійдуть до виробничої собівартості послуги в сумі, що пропорційна:

• питомій вазі послуг за плату від фізичних/юридичних осіб у загальній кількості послуг, які надає ЗОЗ;
• запланованій кількості послуг із обслуговування пацієнтів удома.

Проілюструємо на цифрах.

Розрахунок ЗВВ на виїзди сімейного лікаря за плату від фізосіб

Припустімо, що загальна сума змінних ЗВВ у ЗОЗ — 650 000 грн; питома вага послуг за плату від фізичних/юридичних осіб — 4%; запланована кількість візитів — 1200.

За цих показників до виробничої собівартості послуги включаємо 21,67 грн:

(650 000 грн × 4%) ÷ 1200 послуг.

Підсумуємо витрати, що увійшли до виробничої собівартості послуги — огляд сімейного лікаря за місцем перебування пацієнта в разі відсутності показань для виїзного візиту (табл. 4).

Таблиця 4

Виробнича собівартість послуги

Крок 2. Визначаємо повну собівартість

Повну собівартість формують виробничі, загальновиробничі й накладні витрати. До накладних витрат належать:

• адміністративні;
• збутові;
• інші операційні.

ЗОЗ зазвичай не несуть витрат на збут. Але цього разу до них потрапляють витрати на амортизацію термінала для безготівкових розрахунків.

Забезпечте лікаря, який виїжджатиме до пацієнтів, платіжним терміналом, щоб приймати оплати в безготівковій формі.

Розподіліть накладні витрати аналогічно до розподілу ЗВВ: пропор­ційно питомій вазі послуг за плату від фізичних/юридичних осіб у загальній кількості послуг.

Розрахунок накладних витрат

Загальна сума адміністративних витрат — 1 205 000 грн, витрат на збут — 2000 грн, інших операційних витрат — 145 000 грн.

Планова сума накладних витрат на один візит сімейного лікаря до пацієнта:

— адміністративні — 40,17 грн

(1 205 000 грн × 4 %) ÷ 1200 послуг;

— збутові — 0,07 грн

(2000 грн × 4%) ÷ 1200 послуг;

— інші операційні — 4,83 грн

(145 000 грн × 4%) ÷ 1200 послуг.

Загальна сума накладних витрат становить 45,07 грн:

40,17 грн + 0,07 грн + 4,83 грн.

Повна собівартість послуги: виробнича собівартість + накладні витрати, тобто 706,69 грн + 45,07 = 751,76 грн.

Крок 3. Визначаємо ПДВ-наслідки

Медичні послуги є звільненими від оподаткування ПДВ, якщо КНП відповідає умовам:

• має статус закладу охорони здоров’я, тобто є в Переліку № 385;
• отримало ліцензію на постачання послуг з охорони здоров’я;
• надає послуги з охорони здоров’я (пп. 197.1.5 Податкового кодексу України; ПК);
• ці послуги не належать до винятків, на які поширюється обо­в’яз­кове оподаткування ПДВ (абз. «а» — «о» пп. 197.1.5 ПК).

З’ясуймо, чи відповідає цим критеріям послуга — медичне обслуговування за місцем проживання (перебування) пацієнта, коли показання для виїзного візиту відсутні.

На нашу думку, ПДВ-звільнення спрацьовуєчастково: у частині, що покриває програма медгарантій, — так; у частині, що оплачує замовник, — ні.

Оскільки виїзд лікаря до пацієнта не є послугою з охорони здоров’я у контексті підпункту 197.1.5 ПК, вважаємо, що цю послугу слід оподаткувати у загальному порядку. Тож збільшуємо тариф на 20%. У прикладі — на 150,35 грн (751,76 грн × 20 %).

Крок 4. Встановлюємо рентабельність

Самотужки встановіть відсоток рентабельності та розрахуйте тариф. Адже урядовці скоротили перелік повноважень місцевих органів влади: виключили право регулювати тарифи на платні медичні послуги. Це право передбачав абзац 5 пункту 12 додатка до Постанови № 1548. Його прибрали на підставі Постанови № 781.

Коли визначатимете прибутковість послуги, врахуйте цінові пропозиції на аналогічні послуги від конкурентів у регіоні.

Наприклад, якщо економічно доцільним є рівень рентабельності 15%, ціна (тариф) послуги з виїзду лікаря до пацієнта становитиме 1037,43 грн: (751,76 грн + 150,35 грн) × 1,15.

Насамкінець

На шляху до упровадження послуг за плату від юридичних/фізичних осіб згідно з Постановою № 781 на ЗОЗ чекає чималий обсяг організаційної роботи. Зокрема, потрібно скласти й затвердити локальний акт про порядок надання таких послуг, конкретизувати власний перелік випадків, прописати калькуляції в обліковій політиці, розрахувати й затвердити тарифи, оприлюднити переліки послуг на сайті та інфостендах, скласти схему документування розрахунків із замовниками…

Реалізація цих завдань викликає багато запитань. Тож із нетерпінням чекаємо на роз’яснення та рекомендації МОЗ. І водночас напрацьовуємо рішення. Разом упораємося!

Поділіться, чи була стаття корисна для вас. Яку калькуляцію ще хотіли б отримати: