ЗОЗ будує свердловину: які дозволи оформити і збори сплачувати

Щоб законно користуватися свердловиною, треба оформити речові права, облаштувати свердловину й поставити її на облік, отримати дозволи на водокористування й користування надрами. Всі етапи пройдемо у статті далі, але найперше з огляду на статус КНП з’ясуємо, які кроки вчиняє власник, а які — медичний зак­лад.

Підготовка: визначаємо, на кого оформити свердловину

Податківці давно й послідовно обстоюють позицію, що сільська, селищна, міська рада як орган місцевого самоврядування не має права отримувати дозвіл на спеціальне водокористування, який у більшості випадків є обо­в’яз­ковим для правомірного користування свердловиною та сплати рентної плати за спеціальне використання води. Тож нову свердловину доцільно оформити на КНП. Чинне законодавство не містить заборон щодо цього. Обґрунтуймо твердження.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває в комунальній власності й закріплюється за комунальним некомерційним підприємством на праві оперативного управління (ч. 3 ст. 78 Господарського кодексу України; ГК).

Право оперативного управління — речове право суб’єк­та господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених ГК та іншими законами, а також власником майна / уповноваженим ним органом (ст. 137 ГК).

Суб’єктами господарювання є:

• господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
• громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ст. 55 ГК).

Отже, КНП належать до суб’єк­тів господарювання. А оскільки статті 78 і 137 ГК оперують терміном «закріплення», а не «передання» майна комунальної власності на баланс КНП в оперативне управління, маємо підстави для висновку: свердловину від початку можна оформити на КНП. Не обо­в’яз­ково передавати її з балансу місцевої ради.

Своєю чергою, територіальні громади наділені правом комунальної власності. Це — право володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить територіальній громаді, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (ст. 1 Закону № 280).

Територіальна громада — жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр (ст. 1 Закону № 280).

Із визначення суб’єк­тів господарювання, що містить стаття 55 ГК, випливає: територіальні громади не є суб’єк­тами господарювання. Органи місцевого самоврядування, через які територіальні громади набувають майно в комунальну власність, до суб’єк­тів господарювання також не належать (ч. 1 ст. 8 ГК).

Оскільки всі дозвільні процедури, про які говоритимемо далі, стосуються лише суб’єк­тів господарювання, немає сенсу оформлювати свердловину на місцеву раду, щоб потім передати її на баланс КНП. Доцільно відразу оформити свердловину на КНП, за умови, що статут КНП не забороняє цього. Чи потрібне попереднє рішення місцевої ради щодо свердловини, також залежить від положень статуту. Часто в статутах прописано, що КНП мають право самостійно ухвалювати відповідні рішення, без погодження місцевої ради.

Щоб набути прав на свердловину й правомірно користуватися нею, виконайте сім кроків.

Крок 1. Оформте речове право на землю

Свердловина нерозривно по­в’я­за­на із земельною ділянкою і призначена для видобування води як корисної копалини. Щоб законно користуватися свердловиною, треба оформити речове право на земельну ділянку, на якій вона розташована. Види речових прав на земельні ділянки та порядок їх набуття визначають глави 14, 15, 16-1 розділу ІІІ Земельного кодексу України (ЗК) та книга третя Цивільного кодексу України (ЦК). Це насамперед:

• право власності;
• право постійного користування земельною ділянкою;
• оренда (суборенда);
• емфітевзис (право користування земельною ділянкою для сільгосппотреб);
• суперфіцій (право користування земельною ділянкою для забудови).

Водночас державні й комунальні підприємства ­можуть набувати землі державної та комунальної власності на праві постійного користування земельною ділянкою (п. «а» ч. 2 ст. 92 ЗК). Це — право володіти й користуватися земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку (ч. 1 ст. 92 ЗК).

Найімовірніше, місцева рада наділить КНП правом постійного користування земельною ділянкою для провадження діяльності, зокрема розміщення, будівництва й експлуатації свердловини.

Крок 2. Поставте свердловину на державний облік

Держоблік свердловин веде Державна служба геології та надр України (Держгеонадра). Для цього запровадили Держреєстр артезіанських свердловин, що діє на підставі Порядку № 963. Дані держ­обліку артезіанських свердловин потрапляють до державного водного кадастру.

У Держреєстрі фіксують відомості про артезіанські свердловини, у т. ч. недіючі, на підставі паспортів. Суб’єкти господарювання — власники й користувачі земельних ділянок, на яких розташовані артезіанські свердловини, подають копії цих паспортів до Держгеонадр щороку до 1 грудня (п. 3 Порядку № 963).

КНП, яке отримало земельну ділянку під свердловину на праві постійного користування, оформлює паспорт артезіанської свердловини як землекористувач.

Форма паспорта затверджена спільним наказом Мінприроди та Мінрегіону від 06.04.2016 № 145/84. Вона обо­в’яз­кова для всіх суб’єк­тів господарювання — водокористувачів. Складає паспорт спеціалізована бурова організація, яка має дозвіл на цей вид робіт відповідно до статті 106 Водного кодексу України (ВК). Якщо спеціалізована бурова організація не має можливості визначити показники води самостійно, це робить акредитована (атестована) лабораторія. Кожен аркуш паспорта має бути скріплений підписом упов­новаженої особи та печаткою (за наявності) організації, що створила паспорт.

Як водокористувачі КНП запов­нюють:

• додаток до паспорта артезіанської свердловини «Опис артезіанської свердловини»;
• розділ 8 додатка «Опис артезіанської свердловини». До нього вносять інші відомості, які бажають повідомити.

Додаток «Опис артезіанської свердловини» та копії розділів паспорта надішліть в електронній формі до Держгеонадр.

Крок 3. Зареєструйте речові права на артезіанську свердловину 

Зареєструвати треба не лише свердловину, а й речові права на неї. Адже право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають держреєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК). До нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) належать земельні ділянки, а також розташовані на них об’єкти, переміщення яких неможливе без знецінення та зміни призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК).

Погляньмо, як законодавство тлумачить термін «свердловина».

Свердловина — циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами (ст. 1 Гірничого закону України від 06.10.1999 № 1127-XIV). Під гірничою виробкою розуміють порожнину в гірничому масиві після виймання корисних копалин та інших порід. Для забору підземних вод рекомендують застосовувати водоприймальні споруди: водозабірні свердловини, горизонтальні водозабори (лінійні відкриті або закриті дрени, галереї, штольні), променеві водозабори (горизонтальні свердловини — промені), шахтні колодязі, каптажі джерел, а також комбіновані (пп. 9.1.1.3 ДБН В.2.5-74:2013). Водозабором називають споруду або пристрій для забору води з водного об’єкта (ст. 1, 48 ВК). У Держкласифікаторі будівель та споруд водяні свердловини належать до розділу 2 «Інженерні споруди» (підрозділ 22 «Трубопроводи, комунікації та лінії електропередачі», група 222 «Місцеві трубопроводи та комунікації», клас 2222 «Місцеві трубопровідні сис­теми для води та інших продуктів», підклас 222.4 «Водяні свердловини, колодязі, бювети»).

Отже, артезіанська свердловина — це нерухоме майно, оскільки вона не може функціонувати поза земельною ділянкою, а її значення і цінність по­в’я­за­ні з місцезнаходженням. Cвердловину неможливо перемістити без знецінення та зміни призначення (постанови ВГСУ від 28.11.2017 у справі № 922/3341/16 та Закарпатського апеляційного адмінсуду від 06.07.2022 у справі № 297/1619/20). Відповідно, право власності на свердловину як нерухоме майно необхідно реєструвати.

Права на нерухоме майно, які підлягають держреєстрації, виникають із дня реєстрації у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно (ч. 4 ст. 334 ЦК; ч. 2 ст. 3 Закону № 1952).

Крок 4. Облаштуйте свердловину засобами вимірювання об’єму видобутих вод

Власник артезіанської свердловини зо­бо­в’я­заний облаштувати її засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод (п. 5 Порядку № 963). Ці засоби мають пройти державну метрологічну атестацію або повірку в повірочних лабораторіях підприємств і організацій, що упов­новажені на проведення державних випробувань або повірок.

Представники повірочних лабораторій опломбовують встановлені засоби вимірювання і складають про це акт. Відтак вони періодично повірятимуть засоби вимірювання на підставі Закону № 1314 й підзаконних актів.

КНП зо­бо­в’я­зане підтримувати засоби вимірювання у придатному для експлуатації стані й уноситивідомості про об’єм видобутих підземних вод до автоматизованої сис­теми обліку (п. 8 Порядку № 963).

Як передавати дані, визначає Порядок № 110. Зазвичай показники вимірювальних приладів про об’єми видобутих підземних вод надходять до Міндовкілля в автоматичному режимі. Якщо КНП використовує засоби вимірювання без обладнання, яке дає змогу автоматично передавати інформацію до Мінприроди, мусить самостійно вносити відомості про об’єм видобутих підземних вод. Робити це треба раз на добу через Персональний кабінет водокористувача автоматизованої сис­теми обліку з використанням кваліфікованого електронного підпису (п. 6 Порядку № 110).

Крок 5. Оформте дозвіл на спеціальне водокористування

Спеціальне водокористування — забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, у т. ч. забір води та скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 ВК).

Спецводокористування є платним. Здійснюють його на підставі дозволу. Але якщо КНП забирає/використовує менше ніж 5 м3 води на добу, дозволу не потребує. Отримати дозвіл муситимете, якщо обсяг забору води перевищить граничний показник. Для цього подайте заяву до територіального органу Держводагентства. Форма заяви затверджена наказом Мінекології та природних ресурсів України від 12.04.2018 № 116. До заяви додайте:

• обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення;
• опис і схему місць забору води та скидання зворотних вод;
• нормативи гранично допустимого скидання забруднювальних речовин у водні об’єкти зі зворотними водами — окремо на кожен скид;
• копію правовстановлюючих документів на водні об’єкти — вимога до орендарів водних об’єктів (ст. 49 ВК, п. 3 Порядку № 321).

Держводагентство безоплатно видасть дозвіл або відмовить протягом 30 календарних днів (к. дн.) із дня надходження заяви й документів. У дозволі визначить ліміти забору й використання води, скидання забруднюючих речовин.

Дозвіл фактично означає обо­в’язок подавати декларацію з рентної плати за спецводокористування, навіть попри відсутність об’єкта оподаткування у деяких звітних періодах (ЗІР, категорія 118.05).

Крок 6. Отримайте дозвіл на користування надрами

Окрім дозволу на спецводокористування, власник свердловини має отримати спецдозвіл на користування надрами. Адже підземні води включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою КМУ від 12.12.1994 № 827. Надра надають у користування, зокрема для видобування корисних копалин, без надання гірничого відводу, але на підставі спеціального дозволу (ч. 1 ст. 14; ст. 16, 21 Кодексу України про надра).

Водночас є випадки, коли можна видобувати підземні води без спецдозволу (ст. 23 Кодексу України про надра). Зокрема, землевласники й землекористувачі мають право без спецдозволу видобувати підземні води, крім мінеральних, для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 м³ на добу.

Якщо обсяг перевищує 300 м3 на добу, дозвіл на видобування підземних вод, крім мінеральних, для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, надають без аукціону (пп. 5 п. 8 Порядку № 615). Щоб отримати дозвіл, подайте до Держгеонадр заяву у паперовій та електронній формі разом із документами. Перелік документів містить пункт 2 додатка 1 до Порядку № 615. Зробіть і подайте із заявою два комплекти копій заяви й документів.

Рішення про надання дозволу без аукціону Держгеонадра ухвалить протягом 30 к. дн. після отримання всіх погоджень за пунктом 9 Порядку № 615 та пропозицій Міндовкілля за пунктом 24 Порядку № 615.

За надання дозволу власник свердловини має сплатити збір — протягом 45 к. дн. із дати відправлення повідомлення про позитивне рішення. У період воєнного стану повідомлення про розмір збору за дозвіл надсилають на електронну адресу, зазначену в заяві. Розмір збору розраховують на основі початкової ціни продажу дозволу на аукціоні відповідно до Методики № 1374.

Дозвіл нададуть протягом 20 робочих днів після сплати збору (п. 8 Порядку № 615).

Крок 7. Подбайте про сплату рентних платежів

Є два види рентних платежів, які мають сплачувати КНП, що використовують воду, отриману шляхом забору з побудованої артезіанської свердловини. Форма декларації для всіх видів рентної плати — одна. Її затвердив Мінфін наказом від 17.08.2015 № 719. Вона містить декілька додатків, які платники запов­нюють залежно від виду рентної плати. Платники ренти за спеціальне використання води запов­нюють додаток 5, за користування надрами для видобування корисних копалин — додаток 1.

Рентна плата за ­спеціальне використання води

Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі — рента за воду) є, зокрема, первинні водокористувачі — суб’єк­ти господарювання всіх форм власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, що отримали шляхом забору з водних об’єктів (п. 255.1 ПК).

Первинні водокористувачі — це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води (ст. 42 ВК). КНП здійснює забір води із власної свердловини, тому є первинним водокористувачем та має сплачувати ренту за воду.

Об’єкт оподаткування рентою за воду — фактичний обсяг води, який використали (п. 255.3 ПК).

Вище ми зазначали, що до спецводокористування не належать забір та/або використання води в об’ємі до 5 м3 на добу, крім тієї, що використовують для виробництва напоїв та фасованої питної води (ст. 48 ВК). Податківці вважають, що ця норма поширюється не на об’єкт водозабору, а на юридичну особу, що здійснює водокористування (ЗІР, категорія 118.01). Контролери наголошують, що не є платником ренти за воду та не подає декларацію з рентної плати суб’єк­т господарювання, який здійснює забір та/або використовує обсяги води, видобуті всіма спорудами або технічними пристроями, що перебувають у його власності, в об’ємі, що не перевищує 5 м3 на добу. Умова: ця вода не йде на виробництво напоїв та фасованої питної води.

Якщо використовуєте воду, щоб задовольнити винятково питні та санітарно-гігієнічні потреби населення, у т. ч. власні потреби, ренти за воду не сплачуйте (п. 255.2, пп. 255.4.1 ПК). Санітарно-гігієнічні потреби — використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках, а також для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані (абз. 2 п. 255.2 ПК). Населення — сукупність людей, які перебувають на певній території в той чи той період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, у межах їх житлового фонду та присадибних ділянок.

Отже, КНП не є платником ренти за воду, якщо використовує воду з артезіанської свердловини для господарської діяльності та санітарно-гігієнічних і питних потреб в обсягах до 5 м³ на добу.

Якщо підприємство зареєстровано платником ренти за воду, з обсягу води, яку використали на питні та санітарно-гігієнічні потреби, ренти не сплачуйте. Для цього виокреміть обсяги води, що КНП використовує в господарській діяльності, зокрема для надання платних послуг, як-от душ Шарко, циркулярний душ тощо. Встановіть лічильники на господарське водоспоживання. За їх показниками сплачуйте ренту за воду. В іншому випадку доведеться сплачувати ренту за весь обсяг фактично використаної води.

Також не сплачуйте ренти за воду:

• яку використали на протипожежні потреби;
• на потреби зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (пп. 255.4.2—255.4.13 ПК).

Обсяги води, за які не справляють ренту відповідно до пункту 255.4 ПК, все одно декларуйте в окремому додатку 5 до декларації рентної плати. Але в рядку 10.2 зазначайте коефіцієнт 0.

Водокористувачі, які пов­ністю утримуються за кош­ти державного чи місцевих бюджетів і використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, мають обчислювати ренту за воду на загальних підставах з усього обсягу використаної води (пп. 255.11.12 ПК).

Сплачуйте ренту щокварталу наростаючим підсумком з початку року (пп. 255.11 ПК). Обчислюйте ренту за квартал на основі:

• фактичних обсягів використаної води, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування;
• лімітів використання води;
• ставок рентної плати;
• коефіцієнтів (пп. 255.11.2 ПК).

Обсяг фактично використаної води визначайте самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів (пп. 255.11.10 ПК). За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води встановлюйте за технологічними даними, як-от:

• тривалість роботи агрегатів;
• обсяг наданих послуг;
• витрати електроенергії;
• пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо.

Якщо можливість встановити вимірювальні прилади є, але з певних причин ви цього не зробили, ренту за воду сплатите у двократному розмірі.

Ставки ренти за воду знайдете в пункті 255.5 ПК. Вони залежать від регіону чи області. Щоб обчислити суму рентної плати, обсяг води у кубічних метрах, яку фактично використали за даними вимірювальних приладів або технологічними нормативами, помножте на ставку податку та коефіцієнти:

Якщо перевищили річний ліміт використання води, ренту за воду обчислюйте і сплачуйте у п’ятикратному розмірі на основі фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт, ставок ренти та коефіцієнтів (пп. 255.11.13 ПК). Ренту справляють у п’ятикратному розмірі і за воду, що отримали без дозволу (пп. 255.11.15 ПК).

Щоб уникнути зайвих витрат, стежте за строком дії дозволу на спецводокористування і вчасно його продовжуйте.

Порядок подання декларації з ренти за воду, строки її сплати, відповідальність платників та конт­роль за її справлянням визначають статті 257, 258 ПК. Разом із податковою декларацією подайте до органу конт­ролю за місцем розташування водного об’єкта копії:

• дозволу на спеціальне водокористування — за першого декларування або коли внесли зміни;
• статистичної звітності про використання води (№ 2ТП-водгосп (річна)) — щороку.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету дає змогу направити до податкової разом із супровідним листом копії дозвільних документів та/або копію електронного звіту з відміткою про одержання (QR-кодом, сформованим після прий­няття звіту) у форматі pdf. Обмеження — 5 МБ.

Рентна плата за користування надрами

Підземні води належать до корисних копалин (пп. 14.1.91 ПК). Якщо видобуваєте підземні води за допомогою свердловини, можливо, доведеться сплачувати рентну плату не лише за воду, а й за користування надрами для видобування корисних копалин (далі — рента за надра) (ст. 252 ПК).

Платники ренти за надра:

• суб’єк­ти господарювання, у т. ч. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у т. ч. під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п. 252.1.1 ПК);
• землевласники та землекористувачі, крім суб’єк­тів підприємництва, які відповідно до законодавства належать до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (пп. 252.1.4 ПК).

Як слід читати норму підпункту 252.1.4 ПК, податківці пояснили у ЗІР (категорія 122.01):

Тож КНП, що здійснює господарську діяльність з видобування вод на підставі дозволу на спецводокористування, має сплачувати ренту за надра (ІПК ДПС України від 15.11.2021 № 4324/ІПК/99-00-04-01-03-06). Якщо не зо­бо­в’я­зані отримувати спецдозволи, рентну за надра не сплачуйте.

Глибина видобутку не впливає на сплату ренти за надра. Адже законодавці прибрали з переліку видів використання надр, за яких не виникає об’єкт оподаткування, норму щодо глибини загальної розробки прісних підземних вод до 20 метрів (пп. 252.4.1 ПК). Тож КНП має включати до об’єкта оподаткування рентою за використання надр обсяги видобутих підземних вод незалежно від глибини гірничих виробок.

Натомість обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними зак­ладами, у тій частині, що використовуються для лікування на їх території, як і раніше не належать до об’єкта оподаткування рентою за надра (пп. 252.4.7 ПК).

Якщо не потрапили під пільгову категорію, керуйтеся нормами з Таблиці.

Норми для платників ренти за надра

Як облікувати будівництво свердловини, читайте в наступній статті номера.