Відпрацьовані мастильні матеріали: утилізація, звітність та облік

Медзаклади використовують у своїй діяльності транспортні засоби, що їх заправляють пальним. Аби забезпечити належну експлуатацію транспорту, застосовують мастильні матеріали (моторні оливи, мастило тощо), які періодично потрібно замінювати. Що робити з відпрацьованими мастильними матеріалами і як їх обліковувати — далі.

Як утилізувати

Просто вилити відпрацьовані мастила на смітник не можна. Адже це — небезпечні відходи (п. 42 Жовтого переліку відходів). Медзаклад, що має автомобілі, як споживач мастил (олив) зобов’язаний:

• забезпечувати роздільне збирання відпрацьованих мастил;
• здавати відпрацьовані мастила на приймальні пункти або безпосередньо переробникам відпрацьованих мастил (олив);
• здійснювати первинний облік придбаних мастил, їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (п. 6 Порядку № 1221).

Відпрацьовані мастила споживач:

• утилізує самостійно

або

• передає на утилізацію спеціалізованому підприємству.

Підприємство самостійно утилізує відпрацьовані мастила, якщо має відповідну матеріально-технічну базу та ліцензію на господарську діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами.

Щоб передати на утилізацію відпрацьовані мастила, укладіть договір із ліцензованим переробником мастил або з пунктом їх приймання. Адже поводження з небезпечними відходами є ліцензованою діяльністю (п. 14-1 ст. 7 Закону про ліцензування). У договорі зазначте код відходів за Національним класифікатором відходів, їх обсяг, найменування та код операції з відновлення та/або видалення відходів. Передайте відходи на утилізацію протягом року з дня їх утворення.

Допоки накопичуєте відпрацьовані мастила, зберігайте їх так, щоб вони не загрожували здоров’ю людей і навколишньому середовищу.

Для всіх суб’єктів господарювання, зокрема і для споживачів мастил (олив), діють норми збирання відпрацьованих мастил (у відсотках їх загального обсягу):

• 2020—2024 роки — 50%;
• 2025—2029 роки — 60%;
• 2030—2035 роки — 70% (п. 9 Порядку № 1221).

За порушення вимог щодо поводження з відходами посадових осіб підприємств штрафують у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 грн (ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Які звіти подавати

Медзаклади, які використовують у своїй діяльності мастила (оливи), мають подавати до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами).

Як подавати інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами)

• Щокварталу до 10-го числа наступного місяця
• За формою з додатка 5 до Порядку № 1221
• У паперовому або електронному вигляді

Цю інформацію можете не подавати, якщо замінюєте мастила у пунктах на СТО (п. 6 Порядку № 1221).

Окрім того, споживачі мастил (утворювачі небезпечних відходів) мають подавати декларацію про відходи (п. 12 ч. 2 ст. 16 Закону про відходи).

Як подавати декларацію про відходи

• Раз на рік до 20 лютого року, що настає за звітним
• За формою з Порядку № 556
• Через Єдиний державний вебпортал електронних послуг

Утворювачі відходів, які подають декларацію про відходи, мають розробляти плани управління відходами. У плані зазначайте:

• прогнозні показники утворення відходів;
• код і найменування відходів;
• заходи, яких плануєте вжити для запобігання утворенню та зменшення обсягів відходів, їх належного збирання, перевезення, оброблення тощо.

Порядок розроблення планів управління відходами підприємств, установ та організацій має затвердити Міндовкілля (ч. 1 ст. 53 Закону про відходами). На дату написання статті такого документа немає. Є лише плани управління відходами на національному, регіональному й місцевому рівнях.

Чи виникає екологічний податок

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, які розміщують відходи під час провадження діяльності на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Це не стосується розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що їх суб’єкти господарювання розміщують на власних територіях (об’єктах) (пп. 240.1.3 Податкового кодексу України; ПК).

Розміщення відходів — постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп. 14.1.223 ПК).

Не сплачуйте екологічного податку, якщо зберігаєте відпрацьовані мастильні матеріали не довше за рік та уклали договір на їх утилізацію.

Якщо зберігаєте відпрацьовані мастила тимчасово, але не маєте договору на видалення та утилізацію відходів, у якому визначені строки передачі відходів на утилізацію та захоронення, мусите сплачувати екологічний податок (ЗІР, категорія 117.01).

Як обліковувати

Медзаклад може замінювати мастильні матеріали самостійно або доручити це спеціалізованим підприємствам чи сервісним службам (СТО), які здійснюють заміну мастил (олив).

Заміна мастила власними силами

Мастильні матеріали оприбуткуйте проведенням:

Коли заливаєте мастильні матеріали в автомобіль, спишіть їх вартість на витрати проведенням:

Адже запаси списують на витрати саме в момент їх вибуття, як-от використання у господарській діяльності (п. 16 НП(С)БО 16 «Витрати»).

Списуйте мастильні матеріали на підставі первинного документа — подорожнього листа або його аналога. На його основі складіть акт списання мастил (олив) у довільній формі. Головне — зазначте всі обов’язкові реквізити первинки. Акт складайте раз на місяць. Зазначайте в акті, для яких саме автомобілів використали матеріали.

Заміна мастил на СТО

Для медзакладу така операція є технічним обслуговуванням. СТО, як правило, використовує власні мастильні матеріали й включає їх вартість до загальної вартості робіт. Тому вартість робіт із техобслуговування віднесіть до витрат:

Відпрацьовані мастила (оливи) медзаклад може утилізувати або використати для власних потреб. Наприклад, як паливо для котлів або змащувальну рідину для запчастин. Тож подальший облік відпрацьованих мастил (олив) залежить від напрямуїх використання.

Якщо надалі плануєте використовувати відпрацьовані мастила (оливи) або здати їх на утилізацію переробникові за плату — оприбуткуйте їх на баланс. Такі мастильні матеріали є поворотними відходами.

Коли ж маєте заплатити за утилізацію відпрацьованих мастил (олив), не оприбутковуйте їх — це безповоротні відходи.

Поворотні відходи

Визнайте поворотні відходи активом та оприбуткуйте на баланс проведенням:

Поворотні відходи, які продаєте переробнику, оцінюйте за чистою вартістю реалізації (п. 2.13 Методрекомендацій № 2).

Чиста вартість реалізації — це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9 «Запаси»). Цю вартість спишіть в дебет субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» та одночасно відобразіть дохід за кредитом субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів».

Факт приймання спеціалізованим підприємством відпрацьованих мастил підтвердить акт за формою із додатка 3 до Порядку № 1221. Приймальник небезпечних відходів складає акт у двох примірниках. Один примірник надає медзакладу, що здає відпрацьовані мастила, другий — залишає собі (п. 13 Порядку № 1221).

В акті зазначають кількість відпрацьованих мастил (олив), що передали переробнику. Такий акт підтвердить дотримання норми збирання та утилізації відпрацьованих мастил.

Безповоротні відходи

Це відходи сировини й матеріалів, які у процесі виробництва повністю втратили свої корисні споживчі якості та не становлять цінності для медзакладу. Адже надалі не зможете їх продати або використати. Такі відходи не визнавайте активом (п. 2.13 Методрекомендацій № 2). Обліковуйте їх лише кількісно.

Якщо оплачуєте утилізацію безповоротних відходів, відобразіть витрати за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Чи застосовувати норми витрат

Якщо використовуєте для роботи автомобіля мастильні матеріали, маєте затвердити норми їх витрат.

Норми витрат мастильних матеріалів визначайте за Методичними рекомендаціями, що з 02.11.2023 замінили скасовані Норми № 43. Можете розробити норми самостійно.

Норми витрат встановлені:

• для мастил — у кг на 100 л пального;
• олив — у л на 100 л пального (п. 1. 10 Методичних рекомендацій).

Щоб визначити кількість витрачених мастильних матеріалів, зіставте кількість пального, що автомобіль спожив разом із мастилом від заливання до злиття мастила.

Нормативні витрати мастильних матеріалів розрахуйте за формулою:

де Q_маст — нормативні витрати мастила;

Q_норм — норма витрат мастила на 100 л витраченого пального;

Q_пал — норма витрат пального виходячи з фактичного пробігу автомобіля.

До нормативних витрат мастильних матеріалів входить їх заміна під час техобслуговування та періодичне доливання у процесі експлуатації авто.

Розрахунок витрат мастильних матеріалів та їх бухоблік Отримати проведення ↓ У службовий автомобіль директора КНП залили 5 л моторної оливи собівартістю 1440 грн, у т. ч. ПДВ — 240 грн. На цій оливі автомобіль пробіг 2300 км, після чого оливу замінили. За наказом керівника встановлені норми витрат: • пального — 10 л на 100 км пробігу; • моторної оливи — 1,5 л на 100 л пального. Під час заміни моторної оливи злили 2,5 л відпрацьованої оливи. Її здали переробникові за ціною 7,20 грн за 1 л, у т. ч. ПДВ — 1,20 грн. Розрахуємо нормативні витрати моторної оливи: 1,5 л × ((10 л ÷ 100) × 2300 км) ÷ 100 л = 3,45 л Як бачимо, фактичні витрати моторної оливи (2,5 л) менші за нормативні (3,45 л). У бухобліку виконаємо проведення:

У прикладі відпрацьована моторна олива є поворотними відходами, адже ці відходи продають переробникові.